абхідхарма

Значення

1. АБХІДХА́РМА, и, ж., будд. 1. Один із трьох головних розділів буддійського канону (Трипітаки), що містить філософські та психологічні трактати, які систематизують і аналізують вчення Будди про природу реальності, свідомість та елементи буття (дгарми).

2. У широкому сенсі — буддійська філософсько-психологічна традиція, що займається вивченням та класифікацією дгарм, а також методів аналізу свідомості та шляхів досягнення просвітлення.

Правопис та відмінювання