абіоцен

1. Сукупність неживих компонентів екосистеми (ґрунт, вода, повітря, кліматичні фактори тощо), що впливають на організми, які у ній живуть.

2. У біології та екології — частина біоценозу, що включає всі фактори неживої природи (а біотичні), які оточують співтовариство живих організмів і взаємодіють із ним.

Приклади:

Відсутні