абеліти

1. Послідовники давньохристиянської секти, що існувала у Північній Африці в IV столітті; вони вступали в шлюб, однак за прикладом Авеля, якого вважали одруженим, але цнотливим, утримувалися від подружніх статевих стосунків і жили в цнотливості; громаду продовжували через усиновлення. Секту описав Авґустин Гіппонський у «De Haeresibus».

2. Рідше — загальна назва послідовників будь-якого вчення, що проповідує аскетизм і цнотливість у шлюбі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |