абеліти

[ɑbɛlitɪ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Релігія) –

    Послідовники давньохристиянської секти, що існувала у Північній Африці в IV столітті; вони вступали в шлюб, однак за прикладом Авеля, якого вважали одруженим, але цнотливим, утримувалися від подружніх статевих стосунків і жили в цнотливості; громаду продовжували через усиновлення. Секту описав Авґустин Гіппонський у «De Haeresibus».

  2. (Релігія) –

    Рідше — загальна назва послідовників будь-якого вчення, що проповідує аскетизм і цнотливість у шлюбі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. абеліта, р. абеліти, д. абеліті, з. абеліту, о. абелітою, м. абеліті, к. абеліто

Більше записів