АБАЗІ́Я, ї, жін., мед. Втрата здатності ходити, спричинена порушенням координації рухів (зазвичай при органічних або функціональних ураженнях нервової системи).
абазія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови