абажур

1. Ковпак, накриття з металу, скла, тканини, паперу тощо для лампи, свічника, що спрямовує світло в певному напрямку та захищає очі від яскравого світла.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кінець-кінцем це дрібниці: поставити на піяніно квіти, придбати каламар, переставити меблі, подбати, щоб вимили вікна, повісити лямбрикони, витерти порох з книжок, стільців, піяніна, прибрати зі столика в кутку кімнати синього Греца, брудний посуд, пляшку з гасом, шматки хліба, невитертий почорнілий ніж, масло в пергамені, чайник, цукор у папері, пообмітати павутиння з ніжок фотеля, викинути розбитий і притрушений курявою абажур. Це все дрібниці, але ці дрібниці роблять кімнату й життя невлаштованим, безладним і чужим.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |