Значення
-
АБАК, -а, чол.
-
іст. Дошка, поділена на смуги, де за допомогою камінців або кісточок виконували арифметичні обчислення; лічильна дошка, поширена в Стародавній Греції, Римі, а пізніше в Західній Європі до XVI ст.
-
архіт. Верхня плита капітелі колони, пілястри або пілона, що має вигляд квадратної плити з профільованими краями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абак, р. абака, д. абакові, з. абак, о. абаком, м. абакові, к. абаку