Значення
-
Абаб, -а, чол. рід. 1. *заст.* Те саме, що аба́т; настоятель чоловічого католицького монастиря.
-
*етн.* У деяких регіонах України — назва батька, тата (перев. у дитячому мовленні або звертанні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абаби, р. абаб, д. абабам, з. абаб, о. абабами, м. абабах, к. абаби