1. У давньогрецькій географії — заселений та освоєний людьми світ, відомий античним цивілізаціям, на відміну від невідомих або незаселених земель.
2. У сучасній науці (географія, історія, соціологія) — частина земної поверхні, що постійно заселена та перетворена господарською діяльністю людства.
3. У культурології та релігії — світ як єдність людського співтовариства, цивілізації, часто з акцентом на її духовному єднанні (наприклад, християнська ойкумена).