оживлення

1. Дія за значенням дієслів “оживити” та “оживати”; набуття живості, рухливості, активності після періоду спокою, млявості або занепаду.

2. Підвищення активності, інтенсифікація діяльності в якійсь сфері (наприклад, торгівлі, виробництва, розмов тощо).

3. У мистецтві (кіно, анімації, театрі) — надання руху, ілюзії життя нерухомим об’єктам або мальованим персонажам.

Приклади:

Приклад 1:
Засобами закабалення слугували оживлення в біді, тобто матеріальна допомога в голодні роки, за яку оживлений потрапляв у залежність від «благодійника», та усиновлення разом з полем і будинком. Почасти обертали в рабство і військовополонених, причому відсоток таких рабів з активізацією ассирійської воєнної експансії зростав.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Повстали вони під впливом сект, що перші ввели в богослуження драматичне оживлення та музику, чим єднали собі народні маси, так що православна церква пішла їх слідами і стала воювати тою самою зброєю. Пізніше, під кінець XVI віку, доходить до нас західноевропей- ська реліґійна драма, в якій у недовгому часі перевагу над латинсь- кою взяла народна мова.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”