одушевлення

Приклад 1:
Хоть ту й там відзивалися гайворонові голоси, що “о руському театрі нема що думати, бо література наша не може ще виказати плодів драматичних”, та голоси ті ні не вспіли остудити загального одушевлення, ні захитати віри в справу, а “на всі чотири боки виспа- на Русь” не давала себе заколисати на сон песимістичними мелодія- ми та “руками й ногами пригортала до себе все, що для благознаме- нитого пожиття свого уважала конечно потрібним”. Приготовлення до отворення русько-народного театру були в повному розгоні, а добрі люди голосили, що театр отвориться вже в половині лютого.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Приклад 2:
Поминаючи опінію українсь- ких критиків, що – природна річ – дивилися на все через призму за- гального одушевлення, а висказувалися про все в банальних супер- лятивах, годі поминути те, що говорили про Бачинську в німецьких та польських часописах. Рецензент “Przeglądy” в числі з 2 квітня 1864 р. каже: “П-ні Ба- чинська представила тип молодої, невинної, скромної і чесної селян- ки з незвичайною правдою; у її грі були вистудіювані усі подробиці, кождий жест, кожде слово; вона так вірно поняла і олицетворила характер, так поглубила душу тих дівчат з-під сільської стріхи, що навіть в хвилях найбільшої радости мають на чолі тінь меланхолії і душевної тоски.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Приклад 3:
Поминаючи опінію наших критиків, що – природна річ – дивилися на все через призму загаль- ного одушевлення і висказувалися в банальних суперлятивах, годі поминути те, що говорили про Бачинську в німецьких та польських часописах. Рецензент “Przegląd”-у в числі з 2 квітня 1864 р. каже: “П[пані].
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”