1. Властивість або стан, коли щось має лише одну стіну або одну основну конструктивну поверхню.
2. У переносному значенні — одноманітність, однобічність, обмеженість чогось (наприклад, думок, поглядів, підходу).
Словник Української
Буква
1. Властивість або стан, коли щось має лише одну стіну або одну основну конструктивну поверхню.
2. У переносному значенні — одноманітність, однобічність, обмеженість чогось (наприклад, думок, поглядів, підходу).