однодольність

Ботанічний термін, що позначає одну з двох основних груп квіткових рослин (покритонасінних), представники якої мають зародок із однією сім’ядолею, паралельне або дугоподібне жилкування листя, розсіяне розташування провідних пучків у стеблі та інші характерні ознаки.

Приклади:

Відсутні