багаж

Приклад 1:
— i, фокусницьким, чи то офiцiантським, елегантним жестом вихопивши з кише‑нi рацiю, кликав, замiсть запотребованого боса, полi‑цiю, ну, таке й у Совдепiї б сталося, — Розi заскиглила в трубку, що Марк уже виїхав — в аеропорт, їй назуст‑рiч, — за шкляними дверима, в жовтяво пiдсвiченiй тьмi, знову закосив дощ, пошкандибала до багажних конвейєрiв — забрати валiзки, ясно вже, що ночувати доведеться в Вашiнгтонi, маленький носильник з ямкуватим, мов з iншого обличчя перенесеним носом, iно глипнувши на її квитанцiї, радiсно сповiстив, що вони встигли перекинути багаж iз бостонського рейсу на дiдьчого кукурузника — дуже хапалися, мем, усього десять хвилин мали, але — встигли, Богу дякувати, don’t worry, ma’am, — стояв, розпромiнений своїм звершенням, i чекав на похвалу, аж шкода було його розчаровувати: значить, багаж вiдправили, а мене нi? I стою я в аеропорту Dulles, у городi Вашiнгтонi, на пiвнiчноамериканському континентi, на планетi Земля, через праве плече дамська сумочка, в лiвiй руцi течка з комп’ютером, анi зубної щiтки, нi пари бiлизни, летить зараз десь над Атлантикою чоловiк, задля якого я все це затiяла, i ось це й є — єдина моя адреса: трохи прийшовши до тями, викуривши двi цигарки, перештампувала квиток — на Кеннедi: хай уже, раз таке дiло, Марк завтра зустрiчає там нас обох — нарiз‑но, якось уже здибаємось; потелефонувала вашiнгтон‑ським знайомим, що вiддавна кликали її в гостi, хоч, мабуть‑таки, не опiвночi, — драстуйте вам, оце ж я тут, у Dulles, дайте води напитися, бо так їсти хочу, що переночувати нiде, — от уже справдi, дослiвно; iз записаною на клаптику паперу адресою — it’s fifteen minutes drive, we’re waiting for you, уфф, спасибi, не без добрих людей свiт, — вiдчуваючи на вустах, од перевтоми, невiдлiпну посмiшку розумово вiдсталої дитини, потрюхикала на стоянку таксi, але й це ще був не кiнець: за кермом трапився маленький пакистанець, в чиїй твердiй, розкотистiй тарабарщинi не вiдразу вгадувалась англiйська, — смiливо рушивши в нiч, десь акурат на п’ятнадцятiй хвилинi вiн повернув до неї голову в тьмi автосалону, повiльно, як на шарнiрах, свiтло зустрiчних лiхтарень напливало й вiдринало, тiнями величезних невидимих риб, червоне табло лiчильника мерехтiло, мов кардiограма в покинутiй лiкарями операцiйнiй, — i спитав, чи знає вона дорогу, — перепрошую, але дорогу належиться знати таксистовi, нi?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
Згідно Митного кодексу України: а) всі особи при перетині кордону несуть рівну відповідальність зі сплати мита, податків на додану вартість та акцизів, митних зборів;202 б) митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжувальний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр -міністра України, Першого віце -прем’єра- міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України, та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними (ст. 67); в) звільняються від оподаткування товари при в’їзді та виїзді з України, сумарна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг, та які знаходяться в супроводжувальному багажі громадян (за умови усного декларування), або пересилаються в несупроводжувальному багажі або надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях; г) дозволяється вивіз -ввіз у особистому багажі громадян не більше 5 л пива; д) дозволяється ввезення на територію України продуктів харчування для власного споживання на суму до 50 євро; такі продукти харчування декларуються усно або письмово за бажанням власника або на вимогу посадової особи митниці; е) для спрощення порядку переміщення товарів необхідно, щоб дані товари не були призначені для виробничої або іншої комерційної діяльності, тобто вони повинні призначатися лише для особистого вжитку туриста або членів його родини (ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”