Процес перетворення дієслова на іменник (абстрактну назву дії або стану) за допомогою відповідних суфіксів (наприклад, -ння, -ття, -іння), у результаті чого утворюється віддієслівний іменник (дієвідміна).
Результат такого процесу — конкретне слово (віддієслівний іменник), що називає дію або стан як предмет (наприклад, “читання” від “читати”, “життя” від “жити”).