1. (геол.) Процес накопичення грубоуламкових гірських порід (валунів, гальки, щебеню тощо) в результаті вивітрювання, руху льодовиків, селевих потоків або інших геологічних процесів.
2. (перен.) Стан, явище або процес, що характеризуються втратою тонкощів, витонченості, переходом до більш примітивних, грубих форм; спрощення, зведення до грубої схеми.