1. Здатність матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високим температурам та впливу вогню протягом певного часу без руйнування та втрати основних експлуатаційних властивостей.
2. (у техніці) Технічна характеристика, що визначає ступінь опору матеріалу або виробу дії вогню та високої температури, часто нормована відповідними стандартами.