оглядність

1. Властивість за значенням прикметника “оглядний”; здатність діяти обачно, з розвагою, наперед обмірковуючи свої вчинки та їхні наслідки; обачність, розсудливість.

2. Можливість оглядати, обзорувати щось; панорамність, видимість (про місцевість, простір).

Приклади:

Приклад 1:
Але все-таки його слова мали велику вагу в його товаришів, що не раз уже мали нагоду переконатися про його притомність духу й оглядність в часі найбільшої небезпеки. Сліпо полягаючи на його словах і розказах, кождий дбав лише про те, щоб пильнувати свого місця до крайньої можності, знаючи добре, що й сусіднє місце буде так само пильноване.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”