ого

1. Вигук, що виражає здивування, подив, захоплення або інтенсивність дії, стану.

2. Уживається для посилення виразу, позначення великої кількості, сили чи якості чогось.

Приклади:

Приклад 1:
З-за хат­ки виг­ля­да­ли не­ве­личкі хлівці, повіточ-ки; тро­хи далі – тік; за то­ком – ого­род; а все кру­гом об­не­се­но ни­зенькою ліскою. Зра­зу вид­но бу­ло, що то плець не ду­же за­мож­но­го ха­зяїна.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Чис­то кру­гом – лю­бо гля­ну­ти, і ого­ро­ди­на зе­леніє… Та й тільки ж то, що ого­ро­ди­на своя, а більше землі – ні ступ­ня. При­хо­ди­лось у чу­жих лю­дей ко­си­ти, хліб за­роб­ля­ти, спи­ни не роз­ги­на­ючи, спо­чив­ку не зна­ючи… Оже як не пра­цю­ва­ла Мот­ря з Ос­та­пом та з Ориш­кою – ста­рою своєю матір’ю, а все бідно жи­ли.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
До­ма­ши­на ят­рiв­ка Хвен­на Зо­зу­ли­ха… не мож­на ме­нi бi­ля її ха­ти йти, так i док­ла­да ме­нi про те по­лот­но, що в неї з ого­ро­да про­па­ло та якось-то опи­ни­лось у ме­не у скри­нi, так во­на ме­не зло­дiй­кою узи­ва i уся­кi док­ла­ди док­ла­да; так чи не мож­на її, пiд­рi­зав­ши, теж з се­ла виг­на­ти? – Та для чо­го не мож­на?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”