баба-шарпанина

1. Народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae) з жорсткими, колючими листками, що звичайно росте на сухих схилах, узліссях або бур’янах; зазвичай має на увазі будяк польовий (Cirsium arvense) або схожі види будяків, татарників, вовчців.

2. У переносному значенні — про колючу, непривітну, сварливу жінку (розмовно-неодобриво).

Приклади:

Приклад 1:
І зараз попросив до столу Латин Енеєвих бояр, Пили горілку до ізволу І їли бублики, кав’яр; Був борщ до шпундрів з буряками, А в юшці потрух з галушками, Потім до соку каплуни; З отрібки баба-шарпанина, Печена з часником свинина, Крохналь, який їдять пани. В обід пили заморські вина, Не можна всіх їх розказать, Бо потече із рота слина У декого, як описать: Пили сикизку, деренівку І кримську вкусную дулівку, Що то айвовкою зовуть.
— Самчук Улас, “Марія”