отиравник

1. (діал.) Той, хто отирає, витирає щось; робітник, що займається чищенням або обтиранням деталей, поверхонь.

2. (спец.) Інструмент або пристрій для обтирання, витирання чогось; ганчірка, щітка тощо.

3. (перен., рідк.) Людина, яка надокучає, пристає, “ходить по п’ятах”; набридлива людина.

Приклади:

Відсутні