1. (у фотографії) Ранній кольоровий фотографічний процес, заснований на використанні скляної пластини, покритої шаром картопляного крохмалю, забарвленого у три основні кольори, що дозволяло отримувати єдине кольорове зображення без подальшого складання; перший комерційно доступний метод кольорової фотографії, запатентований братами Люм’єр у 1907 році.
2. (у мистецтві та техніці) Властивість об’єкта відтворювати кольори автохромним способом або сам результат такого відтворення — кольорове зображення, отримане за допомогою автохромного процесу.