1. Властивість за значенням прикметника “осміхнений”; стан, коли щось або хтось став об’єктом осміяння, насмішок, опинився в положенні сміховинності.
2. (У літературознавстві та філософії) Філософсько-естетична категорія, що характеризує явище, яке викликає сміх, але водночас містить у собі глибокий внутрішній трагізм або суперечливість; трагікомічність, що виражається через сміхові форми.