Історичний та культурний процес поширення слов’янської мови, етнічних ознак, матеріальної та духовної культури слов’ян серед інших народів або на певних територіях.
У лінгвістиці — запозичення, калькування або наслідування слов’янських мовних елементів (лексики, граматичних конструкцій тощо) неслов’янською мовою.