1. Стан, коли щось або хтось має осідлану форму, вигляд; опуклість, горбистість.
2. У геології — властивість гірських порід мати опуклі, округлі форми вивітрювання, що нагадують спину осідланого коня.
Словник Української
Буква
1. Стан, коли щось або хтось має осідлану форму, вигляд; опуклість, горбистість.
2. У геології — властивість гірських порід мати опуклі, округлі форми вивітрювання, що нагадують спину осідланого коня.