освітленість

1. Фізична величина, що характеризує поверхневу густину світлового потоку; кількість світла, що падає на одиницю площі поверхні. Одиниця вимірювання — люкс (лк).

2. (у переносному значенні) Рівень інтелектуального, духовного розвитку, наявність знань, культури; освіченість.

Приклади:

Приклад 1:
Назви-заголовки його поезій у збірці «Проростень» говорять самі за себе: «Під блакиттю весняною»; «Мене хвилює синій обрій»; «Я п’ю прив’ялу тишу саду»; «Помережив вітер кучерявий» — щоб переконатись, що його вірші пронизує освітленість, одухотвореність… Звідси й відчуття його ліричним чарівної насолоди від «злиття», «злагоди» з природою та всесвітом… Щоб передати свій настрій і освіжити його сприйняття читачем, поет: • трансформує звичні дієслівні утворення: колосити — «колосіють зорі», бистрити — «бистрить буремними Дунаями»… • перетворює іменник на дієслово: жайворонок — «жайвороніти», рубін — «рубінять рани»… — вводить у поетичний текст стилістичні порівняння, що наголошують на нюансі описуваного: мудрої мови мед золотистий, за лісом, наче скибка кавуна, ущербний місяць, лиш хмар верблюжі табуни… Можна скласти цілий словник мовностилістичних нововведень поета, і я почав його складати. Це допомагає мені проникнути в таємницю поезії автора чарівних рядків… І, передаючи читачеві свої настрої, уявлення, відчуття, поет ніби чогось не договорює.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Тому освітленість Е, яку створює світловий потік від зорі 1 m, н а с п р а в д і у 2 , 5 1 2 р а з і в б і л ь ш а, н і ж в і д з о р і 2 m, у (2,512) 2 рази більша, ніж від зорі 3m і т.д. Тобто, освітленість (подразнення очей) змінюється в геометричній прогресії, але ми відчуваємо зміну блиску (зоряної величини) в арифметичній прогресії.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Приклад 3:
Тобто, освітленість (подразнення очей) змінюється в геометричній прогресії, але ми відчуваємо зміну блиску (зоряної величини) в арифметичній прогресії. Оскільки різниця блиску двох зір 1 m і 6m становить E1 / E2 = 2,5 6–1 = 2,5 5 = 97,66, тобто майже 100, то англійський астроном Норман Погсон 1856 р. запропонував вважати, що різниця у п’ять зоряних величин ( Dm = 5 m) о з н а ч а є р і з н и ц ю б л и с к у р і в н о в 1 0 0 р а з і в. І д е ю б у л о схвалено, і це правило діє в астрономії.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”