освітній

Приклад 1:
Бачив призначення інтеліґенції в освітній діяльності на користь народу. Виявляв нехіть до письменства, що зображує не своє, а чуже, і з різким гнівом напав на поета, що, за його висловом в тій же статті, «шукає тематику поза своїм народом, в чужій давноминулій дійсності, переспівує чужі зразки, колише чужі діти!» Пулька преферансу, висока смушкова шапка, піджак, одягнений поверх вишиваної сорочки, вишневий садок біля хати, самотня вулиця на околицях міста, джмелина тиша!..
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Приклад 2:
Логістика як науковий та бізнесовий напрямок, як функція господарського управління, як чинник сталого розвитку та як освітній напрямок Логістика визначається як: – науковий напрям, що має метою дослідження та оптимізацію логістичних потоків та логістичних систем; – бізнесовий напрям, що виступає важливим інструментом управління фірмами, який дозволяє зменшити витрати, отже збільшити прибутки фірм; – функція господарського управління, в якості якої логістика включає дві складові: а) внутрішню, яка дозволяє оптимізацію та контроль товаропотоків в межах країни; б) міжнародну, пов’язана з міжнародними транскордонними потоками товарів, які у сучасному світі постійно зростають; – чинник сталого розвитку, зокрема, логістика забезпечує екологічну безпеку, логістичних та транспортних потоків, а саме: а) визначає джерела та обсяги екологічних забруднень в логістичних системах; б) розробляє заходи із зменшення екологічної шкоди від транспортно-логістичної діяльності; – освітній напрям, а саме: а) логістика виступає, як напрям підготовки фахівців – менеджерів з логістики (який є високооплачуваним фахом) у деяких вузах України; зокрема: Національному авіаційному університеті (Київ), Львівській політехніці, Київському університеті „Крок”, Київському Національному торговельно – економічному університеті та інших; б) логістика з 2000 року включена до переліку нормативних дисциплін з фаху „менеджмент”; в) широко використовується логістичний освітній колсалтінг у вигляді різноманітних тренінгів, курсів тощо.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Лише у XVIII ст., коли зріс культурний і освітній рівень людей і стала прояснюватись природничо-наукова картини світу, астрологія визнали в європейських країнах як псевдонауку . Тобто всі узагальнення щодо небесних світил та їхнього впливу на Землю , які колись зробила астрологія, не знайшли підтвердження в науці — ні в астрономії , ні в фізиці , ні в медицині .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”