осад

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Закарпатській області, Ужгородському районі.

2. (у спеціальній термінології, переважно в однині) Те саме, що осада — стан облоги, оточення фортеці, міста військами з метою примусити його до здачі (застаріле або в історичному контексті).

Приклади:

Приклад 1:
Нікого з людей на шляху не зустрівалося, бо яких-небудь новітніх осад та колоній замість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль. З гущавини часом чути було рохкання: десь поблизу бродив дикий вепр.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Сьому відповідає вагання між Дніпром і Дністром при означенні осад уличів в полудневій і північній версії «Повісті». На нових осадах знає їх і Константан Порфірородний, вичисляючи сусідів печенігів на правім боці Дніпра в такім порядку: Русь (поляни), уличі, деревляни, лучани (De administr.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 3:
Недавно осаджені по селах та хуторах селяни стривожились і почали думати, чи не доведеться їм знов зніматись з осад і тікати за границю в Московщину. Через тиждень до Вишневецького вступили єзуїти: старий патер Вінцентій та його молодший товариш Гавденцій.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”