охання

1. Дія за значенням дієслова «охати»; виголошування вигуків «ох», що виражають біль, жаль, здивування, співчуття або інші сильні почуття.

2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися стосовно певної особи чи об’єкта, які постійно або характерно охають.

Приклади:

Приклад 1:
Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
XVIII А люди йшли на панщину; усе б ільш та більш їх збиралось, збивалось укуп і — і чоловіків і молодиць, парубк ів і дівчат, чулися молод і жарти веселі, охання голосне м іж молодицями, і річі поважні в чоловічій купі. Павло надбігає.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”