1. Кінцівка тварин (зокрема ссавців, птахів, плазунів), що служить для опори, пересування, хапання, риття тощо, зазвичай з пальцями та кігтями або пазурами.
2. Розмовне позначення людської руки (часто великої або незграбної).
3. Частина механізму, інструменту або пристрою, що формою або функцією нагадує кінцівку тварини (наприклад, лапа верстата, лапа для кріплення деталі, лапа швейної машини).
4. Розгалужена нижня частина стовбура дерева разом із прилеглими коренями; коренева лапа.
5. У техніці – опора, підставка, основа у вигляді розширеної або розгалуженої деталі (наприклад, лапа антени, лапа тріпода).
6. У переносному значенні – про вплив, могутню або зловісну силу, що охоплює, підкоряє собі когось або щось (наприклад, “лапа голоду”, “лапа репресій”).