лантух

Приклад 1:
Щоправда, робітнича сотня порається не так хутко, як завжди, вона ніби ще трохи сонна, і Сашко Лантух, що сидить за водія, майже випадає, так далеко він вихиляється з кабіни, подаючи знак вільною рукою, від чого створюється враження, ніби він відгрібає воду від васага, а чинить це він, імовірно, тому, що з однієї з діжок, куди мали б випорожнювати лятринні «кіблі», хлопці виймають завбільшки в людину лялечку, яку вони дуже обережно й при тому неймовірно швидко, аж їхні рухи зливаються в прозорі диски, заходжуються звільняти від, як це йому, Гримайлові, здається, нескінченних сувоїв, що проти сонця, яке ніяк не вилупиться з обрієвого огуддя, мигтить дедалі морквянішими спалахами, від котрих рожевіють авто, лятринні діжки й хлопці, і тоді з кокона, за яким нарешті вистромлюється притовчене приходом на світ вранішнє світло, що перетворює рештки кокона-мумії на купки попелу, виступає, відкидаючи утапочкованою ногою з високим балетним підйомом останню мішковину, трохи зніяковіло усміхнена, одягнена у вінчальну сукню, оздоблену згори до низу цитриновими вусиками, Віра Каракатенко, котру робітнича сотня потайки прошлюзувала до табору, аби Івась Зубар узяв з нею церковний шлюб у таборовій каплиці, де вже чекають посірілий від хвилювання й безсонної ночі Івась, кілька свідків і добровільних хористів, ну й, очевидна річ, Йов Скакальський, що в супроводі Еммануїла Кордуби, випереджаючи на кілька десятиліть церковних зверхників обох віровизнань соборницьким єднанням, як під час урочистого посвячення прапора, подарованого дивізійникам українцями польського 2-го корпусу, — вінчає молодят, яких наступного дня хлопці з робітничої сотні тим самим способом на один день вивозять на волю до Річчоне, де працює Віра в шпиталі, а тоді вже самого Івася притарабанюють у діжці до табору, звідки йому щастить вирватися завдяки власній кебеті, деяким активним знайомствам серед українців з 2-го польського корпусу й, насамперед, завдяки отцям (бож Івась, попри вінчання в православному обряді, — з його боку джентлменський жест, який мав становити базу подружнього життя, хоча Віра, цілком байдужа до релігійних відмін внаслідок радянського виховання, охоче повінчалася б і в греко-католицькій каплиці, якби Івась цього зажадав, — залишився греко-католиком, тримаючися думки, що не гоже бігати, — вистачає й того, що батьки набігалися на свою голову, — з однієї віри в другу заради тонкощів, на яких, властиво, й так мало хто розуміється, і це тим більше, що отці в Римі непослабно піклувалися своєю паствою в Ріміні, звідки Івась поклав собі, якнайшвидше, байдуже, якими шляхами, накивати п’ятами), й разом із вагітною Вірою влаштуватися на деякий час у Римі, а тоді перегодя, — оскільки Івась не сидів, склавши рук, — уже з двома дітьми виїхали до Арґентіни, аби звідти за якийсь час, продавши власну хату, пасіку й свою пайку співвласника невеличкого туристичного бюра, перебратися до Сполучених Штатів, потрапити до яких тоді в Ріміні Івась, принагідно вожений контрабандою до Віри в Річчоне, й мріяти не наважувався, бувши засадничо людиною чину, а не споглядачем вранішніх оболоків, дарма що Прокіп Перетрибік ще тоді, коли дивізійників нікуди не пускали, жартуючи, запевняв Івася, що їм обом написано на роду потрапити до Америки, де вони купатимуться в достатках, як сир у маслі, так би мовити, джентлменське відшкодування долі, навіть якби задля цього мусів би цілий континент піти під воду й Мангеттен з усіма хмаросягами гепнутися в Гудзон, на березі якого він, Прокіп ще заки все це станеться, ловитиме з Івасем крабів, що й справді за якихось двадцять років пізніше не забарилося втілитися в життя, цим ніби засвідчуюючи, що й Провидіння час від часу полюбляє зашахувати чоловіка здійсненням найнеприпущеннішого, хоча заки ця поновна зустріч з Івасем у Новому Світі відбулася, йому, Прокопові, — не так з нахилу до авантурництва, хоча й цього не бракувало, як через ідіотську історію з Йосипом Сухолапом, його небажаним янголом-охоронцем, котрого він, Прокіп узяв був за ворога, завдяки чи то молодечій нетерпимости до надто відмінної, ніж сам, вдачі, яка його, Прокопа, просто таки розпікала, мавши їдучу авру, чи з природної відрази до особи, що уроїла себе раптом нянькою, покликаною стояти над його, Прокоповою, душею, коли він уже вийшов з того віку, щоб терпіти над собою дошкульних опікунів, які, замість пильнувати власної нивки, пхалися наводити порядки на чужій, узурпуючи собі право повчати інших, — довелося, — щоб, бува, під гарячу руку не переставити до дідькової неньки, втелющивши стільцем чи пляшкою надто ретельного янгола-охоронця, котрий причепився до нього, Прокопа, як смола до кожуха, хоча згодом йому, Прокопові, з його, як казав Стецько Перепелиця, злочинно незлопам’ятною вдачею, властивою, на горе, не лише йому, Прокопові, а й усьому українському народові, за що той і досі гірко покутує, зведений завдяки своїй проклятущій незлопам’ятності до травоїдної худоби, якій гієни викусують живе м’ясо, змушуючи на весь світ ще й славити це викушування живої плоті як найвище ощасливлення, — йому, Прокопові, не раз спадало на думку, що, може, саме тому, що тоді він не впізнав свого янгола-охоронця, якого Господь, не виключене, навмисне насилає на людину в мало привабливій подобі, й став з ним на прю, його, Прокопа, й пожбурило на путівець, котрим він інакше ніколи не пішов би, і тому, — замість залишитися в Англії, як багато хто з дивізійників, — йому й довелося забігати (щоправда, він, Прокіп, однак довго не всидів би на одному місці, а тут ще й нагодився Антін Перепадя, який надихнув його трохи докладніше поцікавитися Південною Америкою) аж до Бразілії, Колюмбії, Коста-Ріки, Мексіки, й знову до Колюмбії та Коста-Ріки, де він, Прокіп, два роки працюючи у нафтовидобувному ділі, вирощував папаї, провадив на власну руку археологічні розкопи, досліджував маловідомі рослинні отрути й ходив у науку до індіянського ворожбита, готуючися до чогось, що ще мало прийти, байдуже що він, Прокіп, навіть не уявляв, що це має бути, просто усе його єство знало, що те «воно» — призначення, щастя, умиротворення, зрозуміння суті чи беззмістовности життя, підступна з-за рогу смерть чи найвище осяяння, — ще прийде, а тоді, здибавши однієї днини на базарі в Сан-Хозе вже як американського опасистого туриста, обвішаного фотокамерами, колись худющого, хворого на туберкульозу, Костя Джиґуна, через нього встановив зв’язки з Пилипом Жовтобрюхом і, нарешті, й справді, хоч і без надмірного захоплення, опинився в Північній Америці, де йому й довелося гостювати в Івана Зубаря, який тим часом, на відміну від нього, Прокопа, що, як це ще в Ріміні любив повторювати Івась, нібито мав сім п’ятниць на тиждень, і тому був перекотиполем, а не солідною людиною, — встиг доробитися не лише до солідного конто в банку, а й до не менш подиву гідних посілостей на Лонґ-Айленді, Гантері й на Фльоріді, вирішивши, замість гарувати, як дурні селепки, вдатися до значно перспективнішої торгівлі, як його, Івасів, кум Дмитро Борецький, котрий, змикитивши, що на гречкосійних ідеалах далеко не заїдеш, причастився до продажу й купівлі тоді ще зовсім диких, загадючених і не просушених канапами, земельних наділів на Фльоріді, чи, як висловлювався Борецький, на сліпій кишці північноамериканського суходолу, куди вряди-годи мисливці з Сарасоти їздили полювати на алігаторів, поки ділки, відчувши повіви нового часу, не роздивилися й не розреклямували, що на півдні Сполучених Штатів взагалі, а біля Теплих Мінеральних Джерел, Фонтану вічної молодости, за яким ще шукав старий Понсе де Ліон, зокрема, для грошовитих пенсіонерів — ідеальний терен для поселення з Гарантованою терапією, а тим самим і видовженням на якихось сімнадцять років і так набагато видовженого вітамінами й достатками життя, — а що бажання й собі хапнути дещицю вічної молодости й довголіття виявилося не чуже й американським та канадським заможнішим українцям, то навколо цілющих сірчаних джерел, які били з колишнього вулкану, перетвореного часом на печеру для людей і допотопних вимерлих звірів, кістки яких виявили дослідники-аквалангісти, — а згодом на озеро, з цілий рік однаковотеплою, цілющою водою, називане наїжджими земляками «калабанею», чимало українців покупило або й самотужки понабудовувало одноповерхових, устатковуваних Гаражами, кондиціонованим повітрям, холодниками, телевізорами й різними технічними витрибеньками, хат, аби серед заможної публіки з усього світу, гнаної кепським здоров’ям, старістю, ілюзіями й цікавістю до найвіддаленіших лікувальних дір на плянеті, й собі звідати дії цілющої «калабані», де він, Прокіп, уперше побачив Дзвениславу, чи, як її звали батьки, Звеню, Зубар. Тобто, він її бачив разом з Вірою ще в Нью-Йорку, ну й, очевидна річ, кілька разів в Івасевій триповерховій віллі в Лонґ- Айленді, коли щасливий Івась уперше презентував перед ним у повному складі свою численну родину: дуже виструнчену (такою стрункою вона не була й дівчиною в Ріміні, як жили надголодь), не так навіть постарілу, як радше замуміфіковану (особливо обличчя й руки, вкриті передчасним старечим ластовинням) елегантну Віру, всіх трьох, на голову вищих від батьків, які ніяк не виглядали карликами, красенів-хлопців: Богдана, Олега й Мстислава, і двох найменших, ще смаркатих представниць жіноцтва — Устю й Дзвениславу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
ПОЯСНЕННЯ СЛІВ А б і ё — відразу, негайно А б р ы с — накреслення Ά в к т ό р — автор, творець Агнец — ягня Адамант — алмаз, коштовний камінь А е р — повітря А з — я Алкать, алчущий — жаждать, жаждущий Амо, а μ ό же — куди Анфракс — рубін Апограф — список, копія Апокалиптйческий — пов’язаний з кінцем світу Ар истот ех на — найбільший майстер А ‘р X і т е к т о н — архітектор А ’с п и д — дракон, отруйна га-.дюка, зла людина Афедрон — зад А ф ф а б у л я ц і я — мораль А ’щ -є —’ коли, якщо Б*а талія — битва, полеміка Безмінервные — нерозумні, дурні Блато — болото Блядословний — лайливий Б о в Ѣ м — бо, тому що Бол він — ідол, стовп, тіло Братанич — племінник, син рідного брата Б р ашно — борошно, мучна страва Б р е н і е — болото, мул, бруд Буій — дурний, зухвалий Буйство — неуцтво, зухвалість, безумство Буфон — жаба Б ы в ы й — бувший Б ьі л і е — зелень, трава Бысть — було Вар — спека Василіск — дракон; чудовисько, що вбиває поглядом Вёдро — погожа, ясна година В ё л і й — великий В ё н т е р — ятір, сіть В е р в ь — мотузка В е р ё я — стовп, який утримуй ворота В е р т ё п — печера, сховище Вертоград — сад Ветхозаконник — той, хто живе за обрядами Старого завіту Вина — причина, повинність Виссон — коштовна тонка тканина Витійство, витый-с т в о — красномовство В н и т й — увійти В н ѣ г д к — коли Волна — вовна Волчцы — бур’яни, будяки Вонь, воня — аромат, пахощі Востати, в оста — воскреснути; воскрес В о т щ ё — даремно Вран — ворон Врётище — одяг з грубої товстої тканини, лантух В с к .ую — чому, дарма, навіщо Вспятити — повернути В с ц е — марно В т у н Ѣ — даремно В ы ж е л ь — мисливський собака В ьі н у — завжди, з цієї причини Выспрь — вверх, угору Выя — шия Вѣдати, вѣм, вѣсге-м ы — знати, знаю, знаєте, знаємо В ѣ д ь — знання, знахарство Вѣжа — башта, стовп В Ѣ ж д и (вежды) — повіки, очі Г а б и т — чернечий одяг ’ Главйзна — головне, глава, розділ Глагол — слово Глум, глумйха — забава, жарт, потіха Г орній — небесний, вишній Г убйтва — знищення Г устиня — густий ліс, пуща, чагарник Дел неаці я — креслення Демнйця — денне світло Діатриба — забава Д м Ѣ т ь — дути Дмѣться — надуватися; пишатися Д н ес ь — сьогодні Довлѣти — бути достатнім Дойлица — мамка, годувальниця Долой — вниз, додолу Дондёже — поки Др агость — дороге Драпѣка — розбійник, обдирало Дреколіе — кілля Другйня — подруга Дщерь, дщи, д щ ер и — донька, доньки, дочки (мн.) Еда, е г д а — коли Е ж е — воно, котре Ез ера – озера Е л ё й — олива, олія, використовувана для церковних обрядів Е л єн ь ^ олень j Е л и ц ы — котрі, які Е — брати Емл йти — збирати Еродій — лелека Е ф й м к а — монета Жарить — приносити жертву Жестковыйный — сильний, впертий Ж И в б т — життя Животйна — тварина Жр-ати, пожрати, пожар т и — приносити жертву, принести жертву Завйдѣть — заздрити З а в ό р а — замок на воротах чи дверях Задняя — минуле; зад Закомплетный — заштатний; зайвий, інший З а к р ό в — завіса, таємниця З а н е — бо, тому що Заплети — починати плести Заушати — дати ляпаса, обмовити З д а т е л ь (создатель) — творець Зельный — прикметник від зело — трава, зілля З е м ст і й — земний Злачный — буйнотравий, родючий, поживний Злостяжный — несправедливо збагачений Знаемость — знайомство Знаменатіися— відбиватися З р^а к — вид, образ, лице З ѣ л о — дуже, вельми З ѣ л ь н ы й — сильний, дужий И д ё, идеже — де И ж е, яже, е ж е — який, яка, яке Избодённый — поколотий, подовбаний И з в й т і е — звід, купол, плетиво И з м Ѣ т и — позбутися Износйть — породжувати И — брати Имйртос — янтар, смола Империал — грошова монета И м Ѣ я ш е — мав, мала И н д Ѣ — в Іншому місці Ипостась — інобуття, інший , образ И с к о н ѣ — віддавна Йста — суть, сутність Исход — кінець I а с п и с (яспис) — яшма, коштовний камінь I м п ё т — поштовх, порив ‘ Гн в ё η ц і я — винахід, відкриття Кадь-— діжка, бочка Калуга — брудне місце, болото, калюжа Камка— тканина, мереживо на тканині Камо — куди Капищ е— місце служіння божеству, поганський храм Касі а, касі я – ароматична речовина для ритуального помазання Квал итет — властивість, якість Кваснины — кислий хліб К е н т р — центр К ё ф а, к й ф а— гора, скала, гавань К и в от (кіот) — скринька, де іудеї зберігали так звані [ божі заповіді (скрижалі завіту); поставець для ікон К и р X а (кирка) — церква К ί й ж д о — кожний Класи — колосся К л и р (клер) — служитель церкви Ключй м ы й — зручний, вигідний Книгочій — книжник, письменна людина К о в — злий задум, змова К о к о ш — півень, курка Конкор ді я — згода К о р в а н (карнавка) — церковна кварта для збирання грошей К о р и ф а — голова, вершина Коси к — чорний дрізд К о с и ѣ т и — затримуватись, коченіти Κ^ό ти — тепле взуття Кошница — корзина Крастёль — перепел Кров — скарб Кров гроздова — вино, сік Крутень — сніп, пук соломи Крын, крин — квітка, польова лілія Купно — разом, спільно Кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій JI а й н ό — гній, нечистоти Ластовйца — ластівка Л а т в ы й — легкий Л ё к с и к — словник Лесть — обман, краса Лик — лице, образ, хор Л й с т в і е — листя Лиценціат — відпущений Л о б — череп, чоло Ловйтва — полювання, здобич Ложёсна— утроба матері Локоть — міра довжини Луза — лузга, кошик Лузан — горіх, мішок Лука — дуга Луча — промінь, спис Л Ѣ п|о — добре, гаразд Лѣствица — драбина Лѣторасль — гілка, потомство, молоде пагіння Лютѣ, люто — зло, жорстоко, важко Лядины — кущі, чагарники Маргарит — перлина, коштовний камінь Матёрый — материальний Мечётный — уявний, примарний, спокусливий Минавёт — менует (танок) М й р о — пахуча речовина, смола дерева мірри М н й т и — думати, гадати М н я щ е — вважаючи М оті л а — гній, покидьки, хвороба шлунку М р ё ж и — сіті М у с и к ί я — музика Муст — сік Мыза — хата М ы т а р — збирач мита, податей, дріб’язкова людина Навклир — керманич, хазяїн корабля Над есн о — направо Нагіёрсник — друг, товариш, близька людина Н а р д — колосиста ароматна індійська рослина Н а р ό к — рішення, клятва Начатки — початок, основа, намір Негли — нехай, може, якщо Н е ж е — ніж Неключимый — непотрібний Неплоды — бездітна заміжня жінка Нетопыр — летюча миша, кажан Н и ж е – ні Ничтоже — ніщо Н о щ ь — ніч Нудити — спонукати, примушувати Н ы — нас Н ѣ с м ь — не є Н ѣ с т ь — немає Н ѣ ч т о — трохи Н ы р и щ е — нутро Обаче — однак, проте О би новаться — сумнів, сумніватися; побоюватися-О б ό н п о л — по обидва боки Образовати — зображати, позначати Обуял ы й — зіпсований О б у я т и — позбавити розуму Объюрбдѣти — збожеволіти О в — той О г л а г ό л ь н и к — оббріху-вач, наклепник Огнѣвйца — гарячка, лихоманка Огнету ш еніе — гидота, сором Ограда — огорожа, сад, город Одесную — праворуч, з правого боку О д р — ложе, постіль О з р Ѣ т и — оглянути Окаевать — засуджувати, проклинати Он, онъма —той, який, тими, якими О н π ό л — по сю сторону Опасный — обережний, застережний Опійство — пияцтво Оплазйвый — занадто допитливий О π ό н а — покривало Оприснок, опрѣснок — прісний хліб Оселка — брусок Остуда — немилість, збайдужіння Отрйнути — відкинути Отщетиться — позбутися, потерпіти Очеса — очі О ш и б — хвіст Ошую — ліворуч, з лівого боку Пажить — пасовисько Пазнбгть — ніготь Па кетбот — човен Паки — знову Параклйт — назва святого духа, утішника П а р д — барс Паче — більше Пер с ть — плоть, глина, земля, пил Петра — скала, камінь П е щ ь — піч П і к т у р а — живопис, картина П н ы й — забур ’янений П л і ό т к а — плітка, плетінка, сітка Побдѣти — пильнувати Подвйгнутися — поворушитися Подлый — простий, низького походження Подъят и, подъях — підняти, підняв Подсада — засідка Поел й ку — оскільки Позор — видовище, вистава П о к ό л ѣ — поки Π ό л н і й — польовий Полушка — одна четверта копі йки Помавать — рухати, говорити жестами Понеже — оскільки Порты — одяг, штани П о р ф й р а — верхній урочистий одяг Послѣжди — згодом, потім, в кінці Ποτό лику — постільки Потщатися — поспішити, намагатися Пояти — взяти Предний — перший, майбутній Презорчивый — гордий Пр е лесть — обман, спокуса Пресельник — іноземець, переселенець П р е с л й ч н ы й — прекрасный Прйпутень — дурень, дикий голуб Присно — завжди, постійно Притвор — вдавання Пр иточити — навести як доказ, послатися, додати Приточник — укладач притч, оповідач притч Прободѣть — проколоти Прогностика — передбачення Прозябать — проростати, зростати Прорцыти — мовити, сказати П р у г л ό — петля, тенета П р я — суперечка, полеміка, диспут Пустйнь — монастир, скит, пустище Пщевати — думати, уявляти Р а д е н і е^— старанність Разботѣть — зробитися жирним, роздобріти Р а з в Ѣ — крім Разгласи ый — несхожий, протилежний Р а з д ό X — відпочинок Рало — плуг Рамѣно, рамѣ — плече, плечі Р а ч е н і е — старання Ревновати — змагатися, турбуватися Регул ка — правило Ректи, р ц ы, р ѣ X — сказати, і скажи, сказав Рифм — ритм Р у г а — лляна одежа Свидѣнія – одкровення, божий промисел Свищ — пустий С в о л ό ч ь — суміш, щось заплутане Свѣтлозрачный — світлоокий, осяяний С е д м ή ц а, седмиця — тиждень, сім днів, сім років Сельний — польовий, сільський, населений Сій — цей Сила — мораль Симфонія — співзвучність, гармонія, твір С и р а н і я — черево С и р й щ е (сырйще) — шлунок, чрево С и р Ѣ ч — тобто С й ц е — так С і к е р а — хмільний напій С к в а ж н и — печери С к й м е н — , левеня С к й н і я — шатро, похідний храм; священне місце ізраїльтян Скипетр — знак влади С к ό р к а — шкіра Скудельничєство — гончарство Скудельний — глиняний, неміцний, слабкий Сличенный — згорблений, скорчений Смирна — ароматна смола Смирнйнскій — прісний хліб Смоквы — фіги, винні ягоди Снабдѣвать — постачати С и Ѣ д ь — їжа Сн ѣсти, сн ѣдати —з ’їсти, з · їдати Соз иж дать — створювати Солило — блюдо С ό н і е — сон Сонм — зібрання, скупчення Сот — мед С р ѣ с т и — зустріти С р я щ — мор, зараза Стакти — смола, пахуча речовина Статочный — доступний, маєтний С т е з ь — стежка, шлях Стогны — широкі вулиці, площі Стрекало — вістря Стр ѣтать — зустрічати Стропотный — лукавий, нерівний, важкий С т у д — сором, ганьба Студенец — криниця, джерело, колодязь Стяжать — придбати Стѣнь, стень — тінь Субтильность — тонкощі, деталі Сугубый — подвійний, об-ширний Сый (сій) — сущий Сѣдалище — стілець С Ѣ м о — сюди Тажде — та ж сама Т анчить — танцювати Тать — злодій, розбійник, грабіжник Татьба — крадіжка, розбій Тварь — личина, зовнішній ^ вигляд, обличчя, істота Текти, течи — прагнути Тектонський — будівничий, теслярський Тимпан— барабан, бубон Типик — статут монастир я Т 6 к м о — тільки Толк — значення, тлумачення, сенс Торжище — ринок, зібрання Точію — тільки Точность — істина Тук — жир, родючий грунт, родючість Ту л – сагайдак Ту н е — дарма Тід ета — суєта, даремність, марність Ублажйти — поздоровити, задовольнити Убо — отже, бо Увѣдати — дізнатися У в Ѣ е ш — пізнаєш У д — член тіла У д и ц а — вудка Удовляти — задовольняти У д о л ь — долина, низовина Уж, у ж и — ланцюг, мотузка, ланцюги У к р у X и — крихти, шматки У мер ы й — померлий Умѣетность — мудрість, уміння У м Ѣ Т Ы — гній Усерязи — сережки У стн Ѣ — вхід, вуста У сиритися — прокиснути, зробитися сировидним, зіпсуватися Ф ар си с — коштовний камінь Флейтуза — флейта Ф у р і а — лють, помста Хвр істие — хворост, лоза, чагарник Хинський — китайський X л я б ь — простір, глибина, безодня х Храмина — дім ЦГркуль — коло, кїльце Цѣвнйца — сопілка Ц ѣ л ь б а — лікування Ч в й н е ц — посуд Червлений — багряний, червоний Ч е с ό — чому Чресла — стегна Шабаш — відпочинок, субота Ш е л у X а н и — ті, що бачать лише зовнішність, лузгу Шеляг — назва дрібної монети Ш й п о к — кущ троянди, гранатове дерево Шкарбутик — кривоногий Ш у і й — лівий Ш ы п — колючка Ю — її Ю ж и к — родич Юница — дівчина; телиця, ялівка Юнца — юнак Юрта — зграя, юрма Ютка ~ одяг Ю ф т ь — особливий сорт м ’я-кої шкіри Ю ф т а — кофточка Я — йому, їй Явить — видати, проказати Ядейный — їстівний Ядро, я т р о — нутро плода, печінка Я Д ы й — той, хто їсть Я Д ь — їжа, пожива Я з в е н — поранений Языки — язичники, погани Я скин а, яскйня — печера Я с т и, ямы — їсти, їмо Я т и — взяти, захопити в полон ЗМІСТ Est quaedam maerenti flere voluptas .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
— Зав’язала собi свiт за тим ледащом… Рябий, гугнявий та ще й злодiй: украв торiк лантух жита з току. Зате, стрiчаючись з жiнками, що мали дорослих синiв, вона ставала солодкою i хвалилась дочкою: слава тобi, господи, таке воно в неї роботяще, таке добре, покiрливе, немов телятко… Час тягся.
— Самчук Улас, “Марія”