1. Розпадатися на частини, втрачати цілісність від механічного впливу, удару; тріскатися, руйнуватися.
2. Згинаючись під вагою або тиском, втрачати форму, пошкоджуватися; деформуватися.
3. Перен. втрачати внутрішню стійкість, піддаватися, поступатися під тиском обставин, труднощів або сумнівів.
4. Про хвилі, потік води тощо: з силою ударятися об щось, розбиватися, розплескуватися.
5. Розм. змінювати напрям руху різким поворотом, робити злам; заломлюватися.
6. Діал. важко працювати, надриватися від праці.