1. (у лінгвістиці) Такий, що стосується лакун — відсутності певних мовних одиниць (слів, граматичних форм, значень) в одній мові порівняно з іншою.
2. (у медицині, зокрема в неврології) Пов’язаний із лакунами — дрібними глибинними порожнинами в тканинах головного мозку, що виникають внаслідок пошкодження; що має характер лакун.