ладан

1. Ароматична смола, що виділяється з дерев роду Boswellia, яка при спалюванні дає густий пахучий дим; використовується в релігійних обрядах, особливо в християнстві.

2. (переносне значення) Дуже приємний, тонкий запах чого-небудь.

3. (розмовне) Про щось дуже старе, застаріле або погане (зазвичай у виразі “як ладану взяти”).

Приклади:

Приклад 1:
Вільхи Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
З е р о в (solo) Палю я ладан Аполлону, Покладений у саркофаг, З академічного амвону Чревовіщаю, яко маг. Мій дар: костриця Буревію, А Хвильовому — мадригал, Загулові — калагатія, А Савченкові — капітал.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 3:
Повелить, то я ще швидш її вмру, дарма що вона вже на ладан дише. Сказав Наум та й вiдiйшов, гiрко заплакавши, i каже собi тихенько: “I коли б то господь послав менi сюю милость!
— Самчук Улас, “Марія”