ладо

1. У музиці: один з основних ладів, що ґрунтується на великому мажорному тризвучі, характеризується світлим, радісним звучанням; протилежність мінору.

2. У народній музичній традиції: система звуковисотних зв’язків, що організує мелодію; лад.

3. (заст.) Злагода, мир, згода; гармонія.

Приклади:

Приклад 1:
«Королева-королівна…» Королева-королівна — то ласкава, а то — грізна Ой, Див Ладо — сніг іде Королева очки мружить — її неї груди — наче мури Ой, Див Ладо — сніг іде Хлопці — наче вірні леви коло тої королеви Ой, Див Ладо — сніг іде А від тої королівни тільки снігу по коліна Ой, Див Ладо — кров піде 3. «Вийду я на гору походжати…» Вийду я на гору походжати, вийду собі свистати, вийду ватагу скликати: — Тра’ мури високі брати, тра’ грізне військо розганяти, тра’ одежі зривати, щоб солодке яблуко куштувати, бо пішли вже отари попасом і пішли коники ступою, та й пішли яструби перевальцем.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”

Приклад 2:
Перед богами Лель і Ладо[442] Огонь Рогніда розвела; Драгим єлеєм полила І сипала в огнище ладан. Мов ті валькірії[443], круг неї Танцюють, граються дівчата І приспівують: «Гой, гоя, гоя!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 3:
Того Лада по нѣкоторих сторонах и до сего часу на веселях, руками плещучи, албо о стол бьючи, “Ладо, Ладо” спѣваючи, в пѣснях своих часто его споминают. Пятый Купало, которого урожаю быти бога розумѣли.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”