лірико-епічний

1. (про твір) Такий, що поєднує в собі риси лірики та епосу, де ліричне (емоційне, суб’єктивне) переплітається з епічним (повіствовальним, об’єктивним).

2. (про жанр) Який належить до ліро-епіки — різновиду літературних творів, написаних у формі поеми або балади, де розповідь про події супроводжується глибоким емоційним переживанням та роздумами ліричного героя чи автора.

Приклади:

Приклад 1:
Все: і композиційна будова, і лірико-епічний сюжет з наростанням ліричного струму, його кульмінацібю і спадом, мелодика в будові словесних сполучень, образи — все це народилося з пережитого і передуманого, як дитина першої любові, в сонячному русі почуття, вагітного думкою… Слова, як намисто на нитку, нанизувались на мотив і зливалися з ним, щоб стати піснею моєї, нашої революційної юності. Другого дня я пішов до Василя Блакитного.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”