1. Технічний прийом у живопису та графіці, що полягає в нанесенні прозорого або напівпрозорого шару фарби поверх вже просохлого прошарку для зміни, посилення або ускладнення кольорового тону, надання глибини та світіння зображенню.
2. У технології обробки деревини та виробництва меблів — процес наклеювання тонкого декоративного шару цінних порід дерева (шпону) на основу з менш цінного матеріалу для надання виробу вигляду масивної деревини.
3. У кулінарії — покриття кондитерських виробів (тортів, тістечок) тонким шаром або глазур’ю (найчастіше шоколадною, цукровою) для надання гладенької блискучої поверхні, аромату та захисту.
4. У гірничій справі та геології — утворення тонких плівок оксидів (найчастіше заліза або марганцю) на поверхні гірських порід або мінералів, що надає їм характерного лиску або райдужного відтінку.