легкогорючий

1. Такий, що легко займається вогнем і швидко горить; з низькою температурою спалахування.

2. (у хімії, техніці) Про речовини та матеріали: що відносяться до категорії горючих речовин, здатних легко займатися від короткочасного впливу джерела запалювання (полум’я, іскри) і самостійно горіти після його видалення.

Приклади:

Відсутні