drevosliv.com

Словник Української

лето

Буква

1. Одна з чотирьох пір року, що настає після весни та передує осені, характеризується найвищими середньорічними температурами повітря та тривалішим світловим днем.

2. У переносному значенні — період розквіту, найвищого піднесення, розвитку чого-небудь (наприклад, життя, творчості, кар’єри).

3. У літературній та поетичній мові — рік (зазвичай у множині: «літа»), особливо стосовно віку людини.

Приклади:

Приклад 1:
Каждое божие лето отправлял он две валки, по крайней мере возов в 20 каждая, одну на Дон за рыбой, а другую в Крым за солью. К Первой Пречистой чумаки, его наймиты, возвращалися в город Крюков.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
Коморы его начинялися всяким добром, волы и коровы его и всякая другая худоба множилася и тучнела, чумаки его каждое Божие лето возвращалися с дороги с великою лихвою, пчелы его по трижды в одно лето роилися, так что одного меду продавал он ежегодно рублей сот на пять, если не больше, не говоря уже про воск. Садовой овощи, правда, он не продавал, а то и тут бы не одну лупнул сотнягу.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 3:
68) та Густинському літописах (Густинская лето– a 372 b Жиленко І. В.пись… – С. 250) його імено- вано “вуєм”.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

More posts