лес

Приклад 1:
І про що то роз­мов­ляє тра­ви­ця між со­бою, ко­ли, мов жи­ва, ше­лес­тить ма­ли­ми лис­точ­ка­ми?..” – – Чи во­ли, ба­бу­сю, го­во­рять?..- пи­тає Чіпка в Ориш­ки.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
– ска­зав Пiст­ряк, – ми­мо­шед­шую сед­ми­цю глум­лях­ся з мо­ло­ди­ця­ми по ши­ноч­кам здеш­ної па­лес­ти­ни i, ве­че­ру су­щу ми­нув- ша­го дне, бих не­под­ви­жен, аки кла­да, i нiм, аки ри­ба морс­кая. I се вне­зап­ная вiсть пот­ря­се мою унут­рен­ную ут­ро­бу, а па­че i па­че, єгда проч­тох i ура­зу­мiх по­ве­лi-нiє ми­лос­ти­во­го на­чальства зби­ра­ти­ся у по­ход аж до Чер­нi­го­ва.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Соб­ла­го­во­лi­те, па­не сот­ни­ку, щот їй учи­нить по сiй хво­рос­ти­нi i ли­цем к ли­цю са­мую єстест­вен­ную сот­ню, зiб­рав­шу­юся бi­ля па­лес­ти­ни Кузьми­хи, кри­вої шин­кар­ки, оче­са­ми обо-зрi­ти. – Еге, па­не пи­са­рю!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”