лестун

1. (діал.) Той, хто лестить, підлещується; лестощ, підлесник.

2. (зоол., діал.) Назва комахи, ймовірно, певного виду мурахи або жука, що має звичку підніматися вгору по стовбурах дерев або по інших поверхнях.

Приклади:

Приклад 1:
Отож заки я вас угледів, я сушив собі голову, як мені підлеститися, а це невимовно тяжко, бо з мене кепський лестун, хай йому біс, до Оксани Пилипівни, з якою я знову дещицю посварився, дурна баба завжди мене дратує своїми розблягузкуваннями про Ірину, чого я просто не годен витримати, хоч я й намагаюся не завалити з Оксаною Пилипівною коректних взаємин, щоб вона мені, змінивши гнів на милість, погадала на картах чи бодай глипнула в кришталеву кулю, адже я повинен нарешті зорієнтуватися, що мені чинити, а тут ви з колесом! Хіба ви на моєму місці інакше повелися б?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”