лепечучи

1. Дієприслівник від дієслова “лепетати”, що означає говорити невиразно, тихо, ніжно або дитячою мовою, вимовляючи звуки, подібні до “ле-ле”, “пе-пе”.

2. Переносно — тихо, м’яко та безперервно видавати звуки (про воду, листя, вітер тощо).