1. (від лат. lamentatio — плач, голосіння) У музиці: виразне, емоційно насилене, часто скаржливе або скорботне мелодійне оздоблення вокальної партії, характерне для оперної музики бароко та раннього класицизму.
2. (переносно) Дія за значенням дієслова «лементувати»; голосіння, скаржливий плач, біль або нарікання, що виражаються в мові чи поведінці.