1. (у філософії, мистецтві, літературі) Властивість бути справжнім, оригінальним, не підробленим; відповідність внутрішньої сутності зовнішньому вираженню, вірність самому собі.
2. (у юриспруденції, дипломатиці) Офіційно засвідчений текст міжнародного договору або іншого важливого документа, що має однакову юридичну силу з оригіналом; автентичний текст.
3. (істор., церк.) Середньовічна папська грамота особливої важливості, що містила рішення з церковних або правових питань, часто з привілеями; автентик.