1. Властивість художнього твору, музичної композиції тощо, заснована на повторенні та розвитку лейтмотиву — характерної теми, ідеї, образу або мелодії, що проходить через увесь твір і об’єднує його структуру.
2. У переносному значенні — головна, провідна ідея, що постійно повторюється і визначає сутність явища, процесу, діяльності або мислення певної особистості.