лежанка

1. Широкий виступ або лава біля печі, призначений для лежання та відпочинку, часто з дерев’яним настилом.

2. Низька широка лава або настил для лежання, розташований у житлі, традиційно в українській хаті.

3. Розм. Місце, де люблять або багато лежать (наприклад, про ліжко, диван або навіть про пляж).

Приклади:

Приклад 1:
Стара лежанка з каміння неначе присіла й роз’їхалась. Каміння повипиналось з неї, неначе сухі ребра в худої шкапи.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”