1. (від нім. Leib — тіло) Історичний термін, що вживався у складі назв привілейованих військових частин, особисто підпорядкованих монарху (напр., лейб-гвардія, лейб-компанія).
2. (від англ. label — етикетка, ярлик) Сучасний термін у музичній індустрії, що позначає бренд або торгову марку звукозаписної компанії, яка займається випуском, просуванням та дистрибуцією музичних записів.