ломик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лом”: невеликий лом, ручний інструмент у вигляді металевого стрижня з загостреним або сплющеним кінцем для розколювання, вайлування чогось.

2. Розм. Про людину, яка має тенденцію ламати, псувати речі або порушувати встановлений порядок.

3. Діал. (перев. у множині “ломики”) Кістки, суглоби (частіше в контексті відчуття болю в них, напр. “ломики крутить”).

Приклади:

Приклад 1:
Вражений Андрій ніяк не міг зв‘язати до купи дві речі — ломик в руках Мельника й пачку махорки в тих же руках, за яку Мельника любила вся тюрма й творила про нього чудесну легенду. Це не вкладалося в голові… Але саме та пачка махорки, мабуть, і стверджувала страшну правду Копаєва.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Маленький залізний ломик стояв перед очима невідступне, однаково, чи вони були заплющені, чи розплющені… Залізний ломик в такій добрій, в такій щедрій руці… Андрія почали кудись водити. Щось там з ним робили… Знову мастили йому пальці чорною фарбою й притискали до паперу… Знову фотографували… Але вже тут, в цій тюрмі.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”