1. Пов’язаний з логікою та гносеологією (теорією пізнання) разом, що стосується їхнього спільного використання або взаємозв’язку у філософському аналізі.
2. Характерний для підходу, методу чи концепції, що одночасно враховує закони мислення (логіку) та загальні принципи, форми та межі пізнання (гносеологію).