лляло

1. Технічний термін для позначення металевої литої деталі у вигляді жолоба, яка є частиною водостічного пристрою (зливного жолоба) на даху будівлі; водозлив.

2. Рідкісне, застаріле позначення для предмета, призначеного для зливання рідини (наприклад, лейки або жолоба).

Приклади:

Приклад 1:
Гаряче сонце лляло світ на двір, на людей, обливало їх од голови до ніг. Чорна здорова хустка чорніла на бабі Кайдашисі, неначе горщик, надітий на високий кілок.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Перебийніс саме встиг добре обдивитися рукою, чи Альчесті ніде не протікатиме, як грім ударив просто над головою, гунув шквал, грянув дощ, наче небо, як колосальна цистерна синього заліза, розривалося на друзки, гупало, лляло, знову рвалося і знову гупало і лляло. Німий Дінець за Бешкинями враз ущерть наповнився звуками.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”