1. (діал.) Те саме, що лічити — визначати кількість когось, чогось шляхом підрахунку; рахувати.
2. (перен., діал.) Вважати, розглядати когось, щось певним чином; думати про когось, щось.
Приклади:
Приклад 1:
Князь Єремія витратив на своє весілля двісті п’ятдесят тисяч злотих, не лічачи вкладок у католицькі монастирі та подарунка органістові. Ксьондзи говорили проповіді в костьолах про шлюб князя Вишневенького, говорили навіть вже як минув рік після того незвичайного пишного шлюбу, пишнішого й багатішого за шлюб короля Владислава, в котрого часом не ставало грошей на обід і для своїх двірських і для самого себе.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
